У СК «Промінь» завершився XII шашковий Меморіал Віктора Миколайовича Богуславського. Про легендарного спортсмена розповідає суддя національної категорії Юрій Анатолійович Єрмаков.
«Віктор Богуславський був неординарною людиною, – згадує Юрій Єрмаков. – У 1968 році у старому клубі (він знаходився якраз навпроти шахово-шашкового клубу – прим. автора) проходила профспілкова конференція. У перерві Віктор Миколайович зустрівся із головою спортивного клубу «Промінь» Яковом Михайловичем Тимофеєвим, легендою класичної боротьби міста [Дніпродзержинськ (нині – Кам'янське)]. Друзі по життю, вони завжди чудово ставилися один до одного, і любили попахати. 57-річний Віктор Миколайович мав величезну силу рук. Знаючи про це, Яків Михайлович запропонував прямо у фойє випробувати, хто з них сильніший у рукоборстві (зараз це називається армспорт – прим. автора). Давши згоду, Богуславський сів за стіл, посунувши убік посуд. Суперники довго і наполегливо намагалися зламати опір один одного. Від напруги в обох на спинах луснули сорочки. Ніхто з них так і не поступився. Секундант, голова профкому «Азоту» Віктор Андрійович Лящевський, зафіксував нічию».
Віктор Миколайович хворів душею не лише за виробництво. Він був пристрасним пропагандистом шашок та шахів. «Якось ми поїхали до Миколаєва на суднобудівний завод імені 26 бакинських комісарів, де проводилася півфінальна зустріч чемпіонату України, – продовжує розповідати Юрій Анатолійович. – Прямо у кают-компанії теплохода Віктор Богуславський запропонував капітану провести шашковий турнір. Той погодився, а як приз, якщо Богуславський переможе, пообіцяв подарувати свою мічманку. Слово своє капітан дотримав. А формений кашкет довго зберігався вдома у Віктора Миколайовича. Але найцікавіше було пізніше, коли ми пішли до кас брати квитки на дорогу назад. Касир повідомила, що квитків немає. Богуславський, не довго думаючи, пішов до начальника порту. Той, що вальяжно розвалився в кріслі, аж здивувався, побачивши Віктора Миколайовича. Схопившись, він прокричав: «Здрастуйте, Вікторе Миколайовичу! Я вас слухаю! Виявилось, що начальник навчався на заочному відділенні у нашому індустріальному інституті імені Арсеничова, де Богуславський викладав на хіміко-технологічному факультеті. Дізнавшись про проблему, той наказав видати квитки. І протягом кількох хвилин на столі вже лежали 11 квитків, а поряд стояли дві плетені пляшки з вином. Знаючи, що тому треба дипломуватися, Богуславський сказав: «Давайте свою залікову книжку». За півгодини машиною привезли з дому заліковку начальника порту...»
Автор: Віктор Куленко
На фото: 1952 р. Чемпіонат СРСР серед шашистів спортивного товариства «Хімік» (фото з архіву Ю.Єрмакова).