Зіновій Ісаакович Цирик унікальна шашкова особистість. Маючи феноменальні розумові здібності, він залишив найяскравіший творчий слід в історії шашок. Шестиразовий чемпіон СРСР на «малій» дошці, рекордсмен за кількістю золотих медалей, перший гросмейстер СРСР у цьому виді шашок, заслужений тренер України, автор найцінніших праць з ендшпілю. Це лише верхівка айсберга плідної діяльності видатного шашкіста.
Зіновій Ісаакович Цирик уособлює цілу епоху розвитку шашок на «малій» дошці. Найбільша чи найбільш значуща її активність припала на перші два десятиліття післявоєнних років. Виданням двох чудових монографій з теорії ендшпіля Зіновій Цирик цілком справедливо став вважатися визнаним майстром та дослідником цієї стадії партії. Як відомо, ендшпіль найбільш тісно пов'язаний із композицією, з жанром етюдної творчості. Як стверджував сам З.Цирик, без гарного знання етюдних ідей неможливо опанувати мистецтво точного та правильного розігрування закінчень. З такою метою ще в юному віці Зіновій Цирик з цікавістю поринув у світ композиції.
Поринув спочатку як розв'язувач, а незабаром і як складач. Його перший етюд був опублікований у грудні 1936 року в №7 всеукраїнської газети «Шахіст». Роблячи свої перші кроки в композиторській творчості, Зіновій Цирик ще не мав високої техніки, але вже демонстрував нові цікаві ідеї. Незважаючи на подальші публікації етюдів і навіть перемогу у конкурсі рішення газети «Шахіст» за 1936 р., композиція для нього не стає важливою частиною. Як вказує сам З.Цирик у своїй книзі «Чєтвєрть вєка за шашечной даской» 1965 р.: «Я все ж таки більше люблю в шашках їхню ігрову, практичну спрямованість». Однак композиція таки міцно увійшла в шашкове життя З.Цирика і супроводжувала весь його творчий шлях. Інакше й бути не могло. Як пише він у тій же своїй книзі «Чєтвєрть вєка…» ідеї для своїх композицій З.Цирик черпав з практичної гри, аналізів, тренувальних партій. А це, зрозуміло, процес безперервний.
Завдяки цьому практичному «джерелу» ідей, Зіновій Цирик у середовищі складачів швидко здобув собі своєрідний титул композитора-практика. Але композитора-практика не з тієї точки зору, що Зіновій Цирик найсильніший гравець, а виходячи з характерних рис його творчого стилю. Дійсно, дуже багато творів З.Цирика трапилися або могли статися в грі за дошкою, але також багато спеціально складені дуже часто, а може, і завжди, нагадують фрагмент з партії. Ця риса творчості композиторів-практиків, зазвичай, грає негативну роль. Не став винятком і З.Црик. Багато його позицій мають дрібні чи серйозні дефекти, такі що знищують композицію як твір. На жаль, інколи інакше висловити ідею неможливо. Саме ідея чи незвичайний прийом цікавили З.Цирика насамперед, а вже потім правила, прийняті в композиції.
Можливо тому З.Цирик не є активним учасником конкурсів складання. Хоча є в нього і тут деякі досягнення. Ще в самому першому Всесоюзному конкурсі 1955 року його етюд у шашки-64 удостоєний почесного відгуку, а етюд у шашки-100 зайняв третє місце. Більших турнірних успіхів у своєму улюбленому жанрі Зіновій Цирик не досяг. Але все ж таки композиторське визнання заслужено знайшло його. Правда, в не дуже стандартному жанрі. Позиційні кінцівки як жанр композиції підходив Зіновію Цирику як найкраще. Відповідно до правил твори цього жанру мають у своєму рішенні не менше двох композиційних варіантів з властивою для етюдів насиченою позиційними маневрами грою. Для такого сильного гравця і аналітика цей жанр став, можна однозначно сказати, коронним. Про що свідчать результати 11-го Всесоюзного конкурсу 1969 року, а також наступного 12-го конкурсу 1970 року щодо розділу таких кінцівок. В обох цих змаганнях весь п'єдестал пошани займають твори Зіновія Циріка! У 1971 році йому присвоюється звання майстра спорту в шашковій композиції.
Цікаво, але навіть тренерська, майже 40-річна робота Зіновія Циріка принесла і композиції свої плоди. Можна сміливо стверджувати, що З.Цирик підготував як мінімум одного композитора. Підготував у буквальному значенні. Та ще й якого композитора! Широко відома історія знайомства Івана Кобцева із Зіновієм Цириком у редакції газети «Соціалістична Харківщина». Запросивши молодого солдата на свої заняття, взяв тренерське шефство над ним. Так Іван Кобцев у далекому 1957 році почав вивчати основи шашкової гри і брати участь у класифікаційних турнірах на виконання спортивних розрядів. Через деякий час, помітивши творчі здібності «учня», З.Цирик дав йому завдання на складання комбінацій. Створювання позицій захопило Кобцева з набагато більшою силою, ніж практична гра. Незабаром відбулася і перша його публікація у тій же «Соціалістичній Харківщині», де шашковий відділ вів З.Цирик. Вже давно Іван Тимофійович Кобцев корифей композиції та його ім'я знають всі.
Безсумнівно, величезний внесок Зіновія Циріка у скарбницю композиції. Під його авторством відомо близько 400 позицій. Це і просто комбінації, і етюдні закінчення, є і цікаві комбінаційні проблеми, і мініатюри, позиційні кінцівки, дуже багато етюдів, деякі з яких є шедеврами композиції. У багатьох з них простежується унікальна особливість. Вони одночасно і однаково цінні та цікаві для практичних гравців і композиторів. Першим своїм теоретичним змістом, а другим своєю художньою красою.
Дуже точно і змістовно про творчу спадщину композитора Зіновія Циріка висловився багаторазовий чемпіон України, чемпіон СРСР з композиції харківський майстер С.Юшкевич: «У композиціях З.Цирика проглядається романтика, поетичний дар розкриття глибинного естетичного змісту гри, в чому і є призначення та суть композиції»
Опубліковано в електронному бюлетені-альманасі «Шашечная композіция в Украінє» №8 за 2024 рік.