Про це йде мова у статті газети «Шестьдєсят чєтирє», яка була присвячена Першому Всесоюзному шахово-шашковому з'їзду. Окрім цього заходу відбувся Перший Всесоюзний Шашковий чемпіонат турнір СРСР.
Старт марафону у під назвою «Чемпіонат СРСР» з шашок-64 (класична версія), який тривав до розпаду Радянського Союзу, був даний 26 серпня 1924 року. Саме в цей день у Москві розпочалася історія шашкових баталій на «малій дошці». З 20 учасників, згідно повідомлення у вище вказаній статті, Українську РСР мали представити спортсмени від Києва – В.Лисенко та П.Сльозкін, від Харкова – С.Додін. Завершився турнір, який грали по двокруговій системі та по 4-ри тури на день, 9 вересня 1924 року. Зустрічі гралися без годинників і без обов'язкового запису партій.
Киянин Вячеслав Костянтинович Лисенко був дуже близьким, аби взяти бронзову медаль першого чемпіонату СРСР. Щоб досягти цього результату, йому не вистачило набрати лише 1,5 очка (в ті роки перемога приносила 1 очко, нічия – 0,5 очка, поразка – 0 очок). Всього ж у 19-ти турах, в яких шашкісти грали по дві зустрічі з кожним із суперників, киянин набрав 25,5 пунктів (15 перемог, 21 нічия, 2 поразки) та посів 4-те місце.
Згідно регламенту, учасники, які набрали щонайменше 50 відсотків очок, отримували звання майстра спорту СРСР. Таким чином В.Лисенко став першим майстром з шашок-64 від Української РСР. Ще один киянин – Павло Сльозкін – також мав чудовий шанс отримати це звання. Але він фінішував одразу за топ-10, на 11-й позиції. Йому не вистачило лише 2-х очок (всього набрав 17 очок). Харків’янин С.Додін участі в Першому чемпіонаті СРСР так і не взяв.
Наводимо українською переклад статті з газети «Шестьдєсят чєтирє»:
«До першого Всесоюзного Шашкового З'їзду.
Окрім загальної шахово-шашкової програми З'їзду, будуть проведені Всесоюзні шашкові змагання, організовані на наступних засадах.
Всесоюзні шашкові змагання.
Зважаючи на відсутність на місцях належної організації шашкового життя, а також встановлену кваліфікацію шашкових гравців, всесоюзні шашкові змагання складатимуться з попереднього групового та остаточного чемпіонату-турніру. Попередній турнір залежно від кількості учасників розбивається на низку групових турнірів по 10-15 чол. у кожному. У кожній групі ті, хто виграв не менше 80% усіх зіграних партій, отримують право участі в чемпіонаті.
Початок групових турнірів 23 серпня 1924 року.
Право делегування на турнір надається кожному губерн. центру не більше двох осіб від місцевих професійних, партійних чи радянських організацій, які беруть на себе витрати на відрядження. Гуртожиток у Москві – безкоштовний.
Заяви про участь у шашкові змагання надсилаються до організаційного комітету з'їзду на адресу тов. В.М.Руссо (Москва, проїзд Художнього театру, 5, кв. 99).
Перший Всесоюзний шашковий чемпіонат-турнір.
Для розіграшу першості СРСР після групових турнірів організується остаточний чемпіонат-турнір, до якого входять переможці групових турнірів, які виграли необхідний відсоток зіграних партій, а також особливо видатні гравці СРСР.
У турнірі кожен із кожним грає по 2 партії. За найкращі успіхи будуть видані призи у розмірі 40% усіх учасників. При рівності очок у перших призерів, між ними розігрується матч на більшість із десяти партій, причому перевага на один виграш зводить матч у нічию.
Переможець отримує звання чемпіона СРСР з шашок.
У чемпіонат-турнір особливо запрошені такі: від Москви – [Васілій Васіл’євіч] Мєдков, [Ніколай Алєксандровіч] Кукуєв, [Сєргєй Андрєєвіч] Воронцов, [Міхаіл] С.Іванов, Я.Б.Вєртман, Н.Е.Премислєр, [Сєргєй] А.Соколов, [Васілій Ніколаєвіч] Руссо, І.С.Сєргєєв, С.Т.Коврєв и Н.О.Павлов; от Ленінграда – А.А.Савєльєв, Н.Богдановіч (Детское Село [– с 1918 по 1937 роки; до 1918 року – Царськє Сєло; нині має назву Пушкін]), В.І.Столяров і [Алєксандр] Н.Пель; от Києва – [Вячеслав Костянтинович] Лисенко і [Павло Олексійович] Сльозкін; від Харкова – С.Б.Додін; від Рибінська – [Васілій Івановіч] Шошін; від Гомеля – [Баріс] А.Міротін; від Іваново-Вознесенська – [Сєргєй] Тютін; від Мінська – [Баріс Прохаравіч] і [Алєксандр Прохаравіч] Круталєвічі й від Пермі – Родигін.»