Одна з найсильніших шашкісток планети, міжнародний гросмейстер Олена Коротка на чемпіонаті світу в Туреччині з шашок-64 здобула дві золоті медалі.
Але спочатку – невеликий екскурс в історію спортивної долі цієї чудової спортсменки. Народилася та виросла Олена у Дніпропетровську, ставши першою шашкісткою у своїй робочій родині. Шашками захопилася ще у другому класі, щодня ходила на тренування у ДЮСШ №10 [зараз ДЮСШ №9]. В улюблену гру готова була грати з ранку до ночі, скрізь, де надавалася для цього хоч найменша нагода. З дитинства любила зустрічатися за шашковою дошкою зі старшими суперниками – це завжди надихало її. Граючи і в шашки-100 (міжнародні), і в шашки-64 [класичні], згодом почала віддавати перевагу останнім. Чому? Вигравала у шашки-64 більше!
Десять років занять у спеціалізованій спортшколі не пройшли даремно. У 15 років Олена, перемагаючи на обласних та Всеукраїнських шашкових чемпіонатах серед дівчат, стала майстром спорту України. Пізніше, подорослішавши, неодноразово ставала чемпіонкою країни серед жінок. Словом, в улюбленій грі у неї все виходило, чудово виходило! Тоді й прийшло рішення пов'язати своє життя зі спортом. У 2000 році вступила та у 2005 успішно закінчила Дніпропетровський інститут фізкультури та спорту. 2002-го року Олена переїхала до нашого міста [тоді Дніпродзержинськ, нині – Кам'янське] і була прийнята тренером з шашок у ДЮСШ №2. З того часу, ось вже 16 років, вона на тренерській роботі, чому нескінченно рада.
Але бажання виступати, йти далі, домагатися неодмінно більшого не залишило молодого тренера. За роки занять шашками кам'янчанка 7 разів (!) ставала чемпіонкою світу серед дівчат у шашках-64 та тричі чемпіонкою Європи. Її успіхи були гідно оцінені. У 2009 році Олена стає майстром спорту міжнародного класу, що у шашках прирівнюється до звання національного гросмейстера [це звання присвоєне за два 2-х місця на чемпіонаті світу з шашок-64 серед жінок, який відбувся у період з 25.06 по 08.07 2009 року в місті Рубіжне (Україна, Луганська область)].
Учасниці чемпіонату світу з шашок-64, 2009 рік
А ще через три роки – міжнародним гросмейстером. Для інформації: не лише в Кам'янському, а й в області Олена Коротка – єдиний міжнародний гросмейстер серед жінок-шашкісток.
А в іншому в неї все як у всіх: дружина, щаслива мати двох дітей. Старша дочка – 17-річна Дар'я – кандидат у майстри спорту з шашок, неодноразова чемпіонка області та України. У 2017 році стала бронзовою призеркою чемпіонату Європи серед дівчат, чим мама, звичайно ж, дуже пишається. Нині [2018] – Даша студентка 1 курсу держуніверситету імені Олеся Гончара в Дніпрі. Сину Андрію поки що лише 6 років, але він разом із мамою вже намагається пізнати мистецтво шашкової гри. Чоловік Микола – учасник бойових дій на сході України. Йому Олена дуже вдячна: коли вона їде на змагання, чоловік забезпечує надійний домашній тил.
– Олено, якби не шашки, яким би видом спорту Ви вважали за краще займатися?
– Жодним! Тільки шашки назавжди, на все життя! І я дуже вдячна своєму першому тренеру – Заслуженому тренеру України Дмитру Сергійовичу Мариненку за те, що вчив мене пізнавати велику красу цієї гри. Тепер і я навчаю своїх вихованців знаходити в цій стародавній грі красу та величезну кількість можливостей, варіантів та комбінацій. Я також вдячна своєму нинішньому тренеру – професору кафедри фізичного виховання ДДТУ, Заслуженому тренеру України Ігорю Губарєву [зараз Олену Коротку тренує її чоловік Микола] за його постійну підтримку, яка необхідна будь-якому спортсменові, незалежно від знань та досягнень.
– Наприкінці вересня на Чемпіонаті світу у турецькому Ізмірі з шашок-64 Ви вперше двічі стали чемпіонкою світу серед жінок. Як складався для вас цей чемпіонат?
– Ну, якщо стала чемпіонкою, та ще двічі – значить, (сміється) добре складався! Я здобула «золото» у класичній грі (до 4-х годин на партію), здобувши у шести турах п'ять перемог і зігравши одну гру внічию зі своєю головною та дуже сильною суперницею – міжнародним гросмейстером з Харкова Юлією Макаренковою. Моя друга золота медаль – у бліці (3 хвилини на партію). Знову була нічия з Макаренковою, а потім п'ять перемог над спортсменами з Росії, Польщі, Китаю та України. У ще в одному виді програми змагань – швидких шашках (7 хвилин на партію) у мене було чотири нічиї та дві перемоги. Мабуть, далася взнаки величезна напруга в «класиці». У результаті – третє місце та «бронза» (у Макаренкової – «золото» та 1 місце). Загалом у мене 12 перемог, шість нічиїх і – жодної поразки! Дві золоті чемпіонські медалі та одна бронзова. У неофіційному командному заліку збірна України (3 жінки та 3 чоловіки, 10 медалей – 4 золоті, 2 срібні та 4 бронзові) виборола перше місце.
– З чим щиро вітають українських майстрів і насамперед Вас, Олено, всі кам’ячани – любителі шашок. І «Любімий город» [назва газети] теж. Які враження залишилися від поїздки до Туреччини, від чемпіонату?
– Мені неодноразово доводилося бувати за кордоном на чемпіонатах Європи та світу. Тож порівнювати я можу. До речі, у Туреччині я побувала вже вдруге цього року. Вперше – у травні, на Кубку світу, де виборола бронзову медаль з швидкої гри. Цьогорічний чемпіонат був організований чудово. Жили ми у гарному готелі «Атлантик» на березі Егейського моря. Тож була можливість покупатися. На жаль, жодної культурної програми в учасників змагань не було – весь час було віддано грі. Чи втомлювалася я? Дуже. Але ж не дарма!
– І останнє питання чемпіонці світу – які плани на майбутнє?
– Насамперед – не опускати планку! Адже звання чемпіонки світу багато до чого зобов'язує, треба добре виступити на цьогорічному чемпіонаті країни, щоб у 2019-му гідно представляти наше місто, область та Україну на міжнародних змаганнях.
Щойно встигнувши прилетіти з Туреччини, Олена 2 жовтня відзначила свій день народження. Вітаємо! І який чудовий подарунок до свята зробила вона собі!
Джерело: газета «Любімий город» (№41 від 10.10.2018)
Автор: Володимир Кашнер